Види робіт за стадіями життєвого циклу проекту

Поняття життєвого циклу проекту

Життєвий цикл проекту – це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом (поява проекту) й отриманням останньої вигоди (ліквідація проекту).

Життєвий цикл проекту є концепцією, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з яких має свою назву та часові межі.

Як правило проектний цикл поділяють на три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну, які, у свою чергу, розгалужуються на стадії.

Передінвестиційна фаза включає такі стадії:

• • преідентифікація;
• • ідентифікація;
• • підготовка;
• • розробка та експертиза;
• • детальне проектування.

Інвестиційна фаза охоплює роботи, які можна об’єднати у такі стадії:

• • підготовка і проведення тендерів;
• • інженерно-технічне проектування;
• • будівництво;
• • виробничий маркетинг;
• • навчання персоналу.

Основними стадіями експлуатаційної фази є:

• • здавання в експлуатацію (е граничною між інвестиційною та експлуатаційною фазами, тому може перебувати і в одній, і в іншій);
• • виробнича експлуатація;
• • заміна та оновлення;
• • розширення та інновації;
• • заключна оцінка проекту.

Передінвестиційна фаза проекту

Преідентифікація – стадія визначення інвестиційних можливостей, як правило, пов’язана з отриманням інформації потенційними інвесторами про інвестиційні можливості, які виникають на різних рівнях, – від сектора економіки до підприємства.

Дослідження можна проводити у трьох напрямах:

• 1. Дослідження регіонів (виявлення можливостей у певному регіоні).
• 2. Виробничі дослідження (виявлення можливостей певної галузі промисловості).
• 3. Дослідження природних ресурсів, сільськогосподарської або промислової продукції (виявлення можливостей, що ґрунтуються на використанні згаданого).

Мета здійснення таких досліджень – швидко і без значних витрат оцінити найважливіші моменти інвестиційних можливостей.

На стадії ідентифікації провадиться вибір цілей проекту, визначаються завдання, які забезпечують виконання найважливіших планів. На цій стадії складається перелік усіх можливих ідей, здатних забезпечити виконання цілей економічного розвитку. Оскільки загальною метою будь-якого проекту є отримання додаткових вигід, відбір проектів здійснюється шляхом зіставлення можливих результатів від реалізації різних проектів.

Під час відбору ідей проекту аналітики стикаються, з одного боку, з необхідністю скорочення кількості ідей, що розглядаються, та, з іншого боку, з потребою детального підходу до відібраних ідей для ретельнішого вивчення цих варіантів і відбору найпривабливішого. Відповідальність, покладена на аналітика в процесі вибору проекту, потребує переконливої мотивації вибору або відхилення будь-якого варіанта проекту.

Під час відбору ідей проектів кількість варіантів, які заслуговують детального вивчення, скорочується до двох-трьох, що дає змогу швидко й без великих затрат оцінити найважливіші моменти інвестиційних можливостей проекту на макро- і мікрорівнях.

Макроекономічний аналіз провадиться, як правило, за трьома напрямами:

• • ресурсним, за яким можна оцінити можливості, пов’язані з використанням ресурсів або продукції;
• • галузевим, спрямованим на визначення потенціалу певного сектора економіки;
• • регіональним, який дає оцінку можливостей певного регіону країни, його потенціалу, привабливості для конкретної проектної ідеї.

Метою проведення макроаналізу є розробка інвестиційної пропозиції та збір інформації для потенційних інвесторів.

На цій стадії, крім макроаналізу, необхідно провести мікроаналіз, метою якого є діагностика окремих суб’єктів, які мають потенціал та є інвестиційно привабливими, що дасть змогу сформулювати попередні цілі окремих інвестиційних пропозицій.

Стадія підготовки проекту проходить два етапи: попереднє оцінювання та додаткові дослідження.

Ідея проекту має бути детально розроблена на стадії ретельного дослідження. Тобто перед тим, як вкладати великі кошти в детальну розробку проекту, треба оцінити його ідею за допомогою попереднього аналізу, в результаті якого формулюються основні положення:

• • розглядаються всі можливі альтернативи проекту;
• • проект може бути спрямований на детальну розробку;
• • всі аспекти проекту мають важливе значення з погляду його здійснюваності, та є потреба глибокого вивчення за допомогою функціональних досліджень;
• • ідея проекту на підставі наявної інформації може бути визначена як нежиттєздатна чи недостатньо приваблива;
• • екологічна ситуація на ділянці запланованого будівництва і потенційний вплив на неї передбаченого виробничого процесу відповідають національним стандартам.

Мета підготовки проекту – ранжування і відбір варіантів проекту, які потрібно передати для детальної розробки та його становлення Це може відбуватися, якщо:

• • визначено основні та альтернативні варіанти проекту, ідентифіковані основні організаційні й політичні проблеми та віднайдені можливості їх вирішення;
• • є результати приблизної оцінки очікуваних витрат і доходів;
• • є підтримка з боку політичної влади, яка сподівається отримати вигоду від проекту;
• • є підстава й упевненість, що проект матиме надійне фінансування з внутрішніх джерел.

Підготовка проекту дає інформацію щодо таких напрямів дослідження, як:

• • стратегія або корпоративні стратегії, межі проекту;
• • ринок продукту проекту і концепція маркетингу;
• • місцезнаходження, ділянка та довкілля;
• • сировина, основні й допоміжні виробничі матеріали;
• • проектування і технологія;
• • організаційні та накладні витрати;
• • трудові ресурси, зокрема управлінські кадри, витрати на оплату робочої сили, потреби в професійному навчанні та витрати на нього;
• • графік здійснення проекту і складання бюджету.

Інколи добре виконані дослідження щодо підготовки проекту можуть бути достатнім його обґрунтуванням, проте якщо економічна сторона проекту викликає сумніви, слід неодмінно провести додаткові дослідження за проектом.

На стадії розробки та експертизи готується інформація, необхідна для прийняття рішення про інвестування. Оскільки підготовка проекту – процес, що передбачає повернення до вже опрацьованих етапів, уточнення раніше сформульованих ідей, варто вибрати найраціональніший варіант проекту шляхом зіставлення відібраних альтернатив за їх відносною вартістю й дохідністю та аналізувати з різним ступенем деталізації технічні, екологічні, фінансові, соціальні та організаційні аспекти проекту.

Під час розробки проекту всі припущення, обрані варіанти мають бути описані та пояснені, що дасть змогу зробити проект більш зрозумілим для учасників, насамперед інвесторів. У випадку відхилення проекту через його нежиттєздатність необхідно ретельно описати причини, а не тільки констатувати факт.

На цій стадії визначаються здійснюваність або достатня обґрунтованість проекту в цілому та за його окремими параметрами: технічна здійснюваність, вплив на довкілля, ринкова ефективність, інституційна прийнятність, соціальні аспекти, фінансова та економічна цінність. Усі ці дослідження виконуються з максимальною точністю шляхом добору оптимальних характеристик, що повторюються, з урахуванням зворотних і взаємних зв’язків, включаючи визначення всіх факторів ризику й невизначеності. Так, найбільш прийнятний пакет технічних рішень залежатиме від попиту на продукцію здійснюваного проекту, адміністративних можливостей організації, яка реалізує проект, а також від культурних традицій і соціальної поведінки кінцевих виробників або споживачів. Аналіз здійснюється за такими аспектами:

• • комерційним, або маркетинговим;
• • технічним;
• • інституційним;
• • екологічним;
• • соціальним;
• • фінансовим;
• • економічним.

Мета цієї стадії – дати детальну оцінку наявних проектів, вибрати найефективніший, виробити пропозиції щодо фінансування.

Під експертизою проекту розуміють його оцінку зацікавленими або незалежними організаціями за формальними та неформальними критеріями. Завданням експертизи є перевірка раціональності проекту, визначення доцільності його реалізації. Саме на цій стадії приймається остаточне рішення про прийняття або відхилення проекту. Зазвичай, експертизу виконують за окремими складовими.

Комерційна експертиза провадиться для оцінки прийнятності, доступності та цінової привабливості залучених до проекту ресурсів, ринкових тенденцій і перспектив продукції, яка виробляється, а також цінової політики на товар, що випускається. Особливу увагу експерти приділяють оцінці заходів щодо придбання сировини і матеріалів, а також продажу продукції проекту.

Технічна експертиза насамперед має визначити переваги технічних пропозицій, їх адекватність можливостям місцевих умов і витратам. Технічній експертизі підлягають масштаб проекту, місце його розташування, доступність залучених сировинних матеріалів та обладнання, рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, величина витрат і система їх регулювання.

Екологічна експертиза провадиться з метою визначення впливу проекту на екосистему, а також оцінки наслідків негативного впливу проекту на повітряний та водний басейни та ступінь екологічного ризику, пов’язаного з його реалізацією.

Інституційна експертиза, тобто оцінка адміністративно-управлінських аспектів здійснення проекту, виконується з метою визначення можливості реалізації проекту в заданому політичному, економічному та правовому середовищах, а також для встановлення організаційних умов задля успішного досягнення поставлених проектних цілей.

Фінансова експертиза передбачає оцінку фінансової спроможності об’єкта, що здійснює реалізацію проекту, обґрунтованість фінансових прогнозів, здатність своєчасного покриття платежів за позичками, фінансових наслідків проекту для інвесторів, замовників і підприємства, що реалізують проект.

Соціальна експертиза дає можливість визначити масштаби впливу проекту на соціальне середовище, вигоди, які отримують мешканці регіону від його реалізації, а також можливий негативний вплив проекту на населення.

Економічна експертиза покликана оцінити проект з позиції національних інтересів, суспільства в цілому, а також відповісти на запитання, чи доцільне використання проектом національних ресурсів, чи існують адекватні стимули для різних учасників проекту, що сприяє національному розвитку.

На стадії детального проектування провадиться розробка функціональної схеми і фізичного плану промислового підприємства, необхідних для випуску конкретної продукції, а також визначаються обсяги відповідних інвестиційних витрат та витрат, що виникають на етапі експлуатації.

Основною складовою проектування є вибір відповідної технології та планування придбання й освоєння цієї технології і відповідного ноу-хау. На цій стадії здійснюються основні проектно-конструкторські роботи, які включають ретельне компонування будівельних об’єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів і зв’язків між різними етапами виробництва. Ця стадія включає:

• • будівельне планування (запуск і налагодження);
• • календарне планування будівельних робіт;
• • календарний план фінансування;
• • підготовку будівельної документації.

Склад і зміст проектно-кошторисної документації на будівництво споруд розробляється відповідно до державних стандартів та уточнюється замовниками й проектувальниками.