Що таке цикл з передумовою
Параметром циклу може бути змінна довільного типу.
Зміну параметру циклу повністю покладено на програміста і змінювати його можна як завгодно.
Цикл з передумовою може не виконуватись жодного разу, якщо до початку циклу змінна, що є його параметром, не відповідає умові циклу.
5. Цикл з передумовою може бути вічним, якщо змінна-параметр не набуде значення закінчення циклу!
Цикл з післяумовою
Якщо нам необхідно, щоб умова виконання циклу перевірялась не на початку циклу, а після першого його виконання, то слід використовувати цикли з післяумовою, які досить часто називають циклами з постумовою. Ми вживаємо термін “цикл з післяумовою”, який на нашу думку більш точно відображає специфіку організації циклу і спосіб організації машинного мислення.
Знову, приведемо спочатку програмну реалізацію задачі про знаходження суми перших ста натуральних чисел з використанням оператора циклу з післяумовою, а потім детально його розглянемо.
Program summa3; { варіант з використанням циклу з післяумовою }
var i, sum : integer;
Begin
sum := 0;
i := 1;
Repeat { цикл з післяумовою! }
sum := sum + i;
inc (i);
until i > 100; { кінець циклу }
Write (‘S = ‘,sum);
Readln;
End.
Зверніть увагу, що при організації початку і кінця циклу з післяумовою не використовується наша нерозлучна пара Begin … End, а замість неї нами використано нову пару слів: Repeat … Until…. Власне вона і є способом організації циклу з післяумовою і розшифровується як виконувати (повторювати) … поки не виконаються умова …
У шкільній алгоритмічній мові аналогу для циклу з післяумовою немає, але його досить просто організувати використовуючи інші конструкції алгоритмічної мови. Як вже згадувалось, Дейкстрою доведено, що довільну програму можна написати використовуючи лише три конструкції: лінійні команди присвоєння, команду розгалуження та оператор циклу з передумовою.
Даний цикл з точки зору машинної логіки розуміється так: спочатку виконуються команди, що стоять в тілі циклу, а лише потім перевіряється умова закінчення циклу. Якщо умова виконалась, то цикл закінчується, а якщо ні, то цикл починається спочатку. В умовах поставленої нами задачі в приведеній вище програмі розуміється наступне: спочатку до змінної Sum додати значення змінної і, збільшувати параметр і на 1, якщо і стало більше 100, то цикл на цьому закінчити.
Звертаємо увагу, що в циклах з післяумовою, як і в циклах з передумовою значення змінної-параметра (в нашому випадку і) автоматично не змінюється. Тобто знову ж таки, як нам потрібно змінювати параметр – змінну, що відповідає за умову закінчення циклу, ми повинні вказувати самостійно у самому циклі. Як і у випадку циклу з передумовою, якщо ми забудемо змінювати цю змінну в тілі циклу, то такий цикл буде виконуватись “вічно”, якщо у кінці циклу змінна не відповідала умові закінчення циклу.
Отже, по кількості виконань, цикл з післяумовою:
n завжди виконується хоча б один раз;
n може виконуватись скінчену кількість разів;
n може бути “вічним”.
Параметр циклу ми можемо збільшувати або зменшувати на яку завгодно величину, тобто параметр циклу може бути як цілим так і дробовим числом, або взагалі відноситись до інших типів змінних – логічних, символьних і т.д.
Пояснимо логіку «машинного мислення» при виконанні циклу з передумовою на прикладі нашої задачі. До початку організації циклу ми присвоюємо значення 0 шуканій сумі і крім того задаємо значення параметра циклу – змінній і(що в загальному випадку не є обов’язковим). Цикл починається з значення параметру рівного 1, ПЕОМ виконує операцію циклу Sum := Sum +1, в результаті якої значення Sum = 1, збільшує значення параметра і на 1, і стає рівним 2 і лише тепер виконується перевірка умови завершення циклу, чи 1>100, отримується результат “ні” і оскільки умова закінчення циклу не виконалась, то цикл виконується ще раз. Виконується операція циклу Sum := Sum + 2, в результаті якої значення Sum = 3, збільшується значення параметра і на 1, і стає рівним 3 і т.д. На 99 кроці значення Sum було 4950 і параметр і став 100, перевіряється чи 100>100, отримується результат “ні”, то цикл виконується ще раз – Sum := Sum +100, в результаті якої значення Sum =5050, збільшується значення параметра і на 1, і стає рівним 101. Перевіряється чи 101>100, отримується результат “так” і цикл на цьому закінчується. Наступною виконується операція, що йде за циклом: надрукувати результат. Весь хід приведених “машинних роздумів” зручно привести в такій таблиці.
| Дія | S | і | i > 100 |
| +1 | ні | ||
| +2 | ні | ||
| +3 | ні | ||
| … | … | … | |
| +99 | ні | ||
| +100 | так |
У циклі з післяумовою пара Repeat … Until є не тільки ознакою циклу, але операторними дужками, які в даній конструкції замінюють пару Begin … End.
Наголосимо, що оскільки цикл з післяумовою обов’язково виконується хоча б один раз, слід обережно підходити до його застосування. В той же час у багатьох випадках застосування саме цього виду циклу є найбільш зручним, наприклад, у випадку, коли нам потрібно опрацювати натиснення клавіш на клавіатурі
Знову робимо підсумки. Отже, для циклів з післяумовою необхідно запам’ятати, що:
Источник
1. Який вигляд має і як виконується команда циклу з лічильником в Object Pascal?
2. Який вигляд має і як виконується блок-схема циклу з передумовою?
3. У яких випадках в алгоритмах використовується цикл з лічильником, а в яких – цикл з передумовою?
ЦИКЛ З ПЕРЕДУМОВОЮ
Ви вже знаєте, що цикл з передумовою як фрагмент алгоритму починається з команди перевірки умови й результатом виконання цієї команди може бути або істина (Так, true), або хиба (Ні, false). І залежно від результату виконання цієї команди – виконуватимуться команди тіла циклу або команда алгоритму, наступна за циклом.
У загальному випадку у цій команді визначається значення певного логічного виразу, яке може бути або true, або false.
Загальний вигляд блок-схеми циклу з передумовою такий (мал. 6.31):
КОМАНДА ЦИКЛУ З ПЕРЕДУМОВОЮ В OBJECT PASCAL
Команда циклу з передумовою в мові програмування Object Pascal має такий вигляд:
While<aori4HHfi вираз>
Then begin
<команди тіла циклу> end;
(англ. while – поки).
Виконання цієї команди відбувається так: обчислюється значення логічного виразу; якщо це значення true, то виконуються команди тіла циклу, після чого знову обчислюється значення логічного виразу, і якщо це значення знову true, то знову виконуються команди тіла циклу, після чого знову обчислюється значення логічного виразу; якщо значення логічного виразу дорівнює false, то команди тіла циклу не виконуються, а виконується команда, наступна за циклом.
Звертаємо вашу увагу:
• якщо в тілі циклу лише одна команда, то операторні дужки begin і end можна не ставити;
• серед команд тіла циклу можуть бути й лінійні фрагменти, і розгалуження, й інші цикли.
Розглянемо задачу, алгоритм розв’язування якої містить цикл з передумовою.
Задача. Скільки потрібно взяти доданків, перший з яких дорівнює заданому д ійсному числу, а кожний наступний на 3 більший від попереднього, щоб їхня сума перевищила 100?
Даними цієї задачі є перший доданок. Вводитимемо його в поле.
Перед початком циклу присвоїмо змінній s, яку використаємо для збереження суми, значення першого доданка. А змінній п, яку використаємо для збереження кількості взятих доданків, присвоїмо значення 1, бо в сумі вже враховано один (перший) доданок.
До суми потрібно додавати наступні доданки, поки ця сума буде меншою, або дорівнюватиме 100. Тому логічний вираз у заголовку циклу матиме вигляд s <= 100. У тілі циклу шукатимемо наступний доданок, додаватимемо його до поточного значення суми і збільшуватимемо кількість доданих доданків на 1.
Відповідний фрагмент проекту матиме такий вигляд: var a, s: real; n: integer; begin
a := StrToFloat (Editl.Text);
s := a; n := 1;
while s <=100 do
begin
a := a+3;
s := s+a;
n := n+1;
end;
Labell.Caption := IntToStr(n); end;
Загальний вигляд блок-схеми циклу з передумовою показано на малюнку 6.31.
Команда циклу з передумовою в мові програмування Object Pascal має такий вигляд:
While<aori4Hnfi вираз>
Then begin
<команди тіла циклу> end;
Виконання цієї команди відбувається так: обчислюється значення логічного виразу; якщо це значення true, то виконуються команди тіла циклу, після чого знову обчислюється значення логічного виразу; якщо значення логічного виразу дорівнює false, то команди тіла циклу не виконуються, а виконується команда, наступна за циклом.
1*. Який вигляд має блок-схема циклу з передумовою? Поясніть виконання цього циклу.
2*. Чи можуть команди тіла циклу з передумовою не виконуватись жодного разу? Поясніть свою відповідь. Наведіть приклади.
3*. Чи може виконання циклу з передумовою ніколи не закінчитися? Поясніть свою відповідь. Наведіть приклади.
4*. Чим відрізняються між собою цикл з лічильником і цикл з передумовою?
5*. У чому полягають відмінності у виконанні основних алгоритмічних структур: слідування, розгалуження, цикл з лічильником і цикл з передумовою?
6°. Який загальний вигляд команди циклу з передумовою в Object Pascal?
7*. Як виконується команда циклу з передумовою в Object Pascal?
Виконайте завдання
2*. Виконайте фрагмент програми та з’ясуйте, якими будуть значення змінних після його завершення: а) k := 1; a := 12; б) s := 0; a := 1; k := 1;
while a < 100 do while a < 50 do begin begin
a := 2*a – 4; s := s + a;
k := k + 1; k := k + 1;
end; a := k*k;
end;
3*. Виконайте фрагмент програми та з’ясуйте, якими будуть значення змінних після його завершення: а) k := 1; a := 100; б) s := 0; a := 5;
while a > 10 do while a <= 100 do
begin begin
a := a/2; s := s + a;
k := k + 1; a := a*2;
end; end;
4*. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми чисел, перше з яких дорівнює 7, кожне наступне на 5 більше від попереднього і всі вони не перевищують 100. Виконайте алгоритм.
5*. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми додатних чисел, перше з яких дорівнює 50, кожне наступне на 8 менше від попереднього. Виконайте алгоритм.
6*. Створіть проект, у якому можна обчислити кількість двоцифрових чисел серед чисел, перше з яких дорівнює 10, а кожне наступне більше від попереднього на задане додатне число. Збережіть проект у папці з іменем Завдання 6.7.6, створеній у вашій папці.
7*. Створіть проект для обчислення середнього арифметичного додатних чисел серед чисел, перше з яких дорівнює 100, а кожне наступне менше від попереднього на задане додатне число. Збережіть проект у папці з іменем Завдання 6.7.7, створеній у вашій папці.
8*. Створіть проект для розв’язання задачі: Клієнт поклав у банк певну суму грошей. Щорічно банк додає до суми наперед визначений відсоток від суми, що зберігається на рахунку п ісля попереднього року. Через скільки років сума на рахунку перевищить S грн? Збережіть проект у папці з іменем Завдання 6.7.8, створеній у вашій папці.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12
«Складання та виконання проектів з повтореннями та розгалуженнями
для опрацювання величин»
Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.
1. Відкрийте середовище Lazarus.
2. Створіть проект для розв’язування задачі: Відомі довжини сторін двох прямокутників. Обчислити площі прямокутників та порівняти їх. Визначити, чи є прямокутники квадратами. Визначити, чи вміститься один прямокутник усередину другого.
1. Розмістіть на формі поля для введення даних написи для виведення результатів і три кнопки.
2. У проекті:
• складіть обробник події Click для першої кнопки, виконання якого приведе до обчислення площ прямокутників та їх порівняння;
• складіть обробник події Click для другої кнопки, виконання якого, залежно від вибраних прапорців, приведе до визначення того, чи є відповідний прямокутник квадратом;
• складіть обробник події Click для третьої кнопки, виконання якого приведе до визначення, чи вміститься перший прямокутник усередину другого або другий прямокутник усередину першого, залежно від вибраного перемикача.
3. Збережіть проект у папці з іменем Практична 12_1, створеній у вашій папці.
4. Створіть проект для розв’язування задачі: Перед початком повені рівень води у річці становив Н метрів. Під час повені щогодини рівень води збільшувався на Р відсотків від рівня попередньої години. Яким буде рівень води через N годин після початку повені? Через скільки годин після початку повені рівень води буде не менше ніж K метрів?
1. Розмістіть на формі поля для введення початкових даних написи з текстами, що пояснюватимуть призначення полів, і три кнопки.
2. Установіть на першій кнопці напис Завдання 1, на другій – Завдання 2, на третій – Спочатку, у полів – порожній текст.
3. Складіть обробник події Click для першої кнопки, виконання якого приведе до виведення у вікно повідомлення відповіді на перше запитання задачі.
4. Виконайте проект і переконайтеся, що результати його роботи правильні.
5. Складіть обробник події Click для другої кнопки, виконання якого приведе до знаходження відповіді на друге запитання задачі і виведення його в окремий напис.
6. Виконайте проект і переконайтеся, що результати його роботи правильні.
7. Складіть обробник події Click для третьої кнопки, виконання якого приведе до очищення тексту в полях та написі з відповіддю на друге запитання задачі.
5. Збережіть проект у папці з іменем Практична 12_2, створеній у вашій папці.
6. Закрийте середовище Lazarus.
Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас Ривкінд
Источник
Кінецьпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Первомайської районної ради Миколаївської області
Розробка уроку:
«Цикли з передумовою»
«
Підготувала
вчитель інформатики:
Мірянова Н.П.
7 клас Урок № _____ Дата_____________
Тема: Цикли з передумовою.
Мета:
освітня: ознайомити з алгоритмічною структурою повторення, навчити складати та виконувати алгоритми з повтореннями,у визначеному навчальному середовищі розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення, критичності думки,
пам’яті, уваги, спостережливості; виховна: виховувати повагу до думки іншого; уміння співпрацювати в
колективі.
Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок. Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери, підручники, навчальна презентація.
Програмне забезпечення: Scratch.
Хід уроку
І. Організаційний етап перевірка присутніх, перевірка готовності учнів до уроку ІІ. Перевірка домашнього завдання
Методичний прийом «Свiтлофор»
Для цього методичного прийому необхiдна смужка картону зеленого кольору з одного боку та червоного – з iншого. Один учень називає i показує один з елементiв вiкна середовища Scratch. Клас повинен пiдняти картки зеленого кольору, якщо елемент правильний, або червоного – якщо неправильний.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Методичний прийом «мозковий штурм»
Ви вже знаєте, що у середовищі Скретч можна реалізовувати не тільки прості, а й складні проекти, зокрема складати мультфільми та їх продовження за мотивами казок чи побачених по телевізору історій, створювати комп’ютерні ігри.
Всім вам знайомий мультфільм «Фіксики». Скажіть мені. А чи можемо ми з вами створити комп’ютерну гру на його основі. І, що нам в першу чергу треба зробить , перш ніж створити проект. Так, вірно, ми повинні скласти алгоритм реалізації проекту комп’ютерної гри на основі мультфільму «Фіксики». А давайте нагадаємо, які алгоритмічні структури ми вже знаємо? (алгоритми з розгалуженням, лінійні, циклічні) Отже, ви вже здогадались, що сьогодні на уроці ми говоримо про складні алгоритми.
Тема нашого уроку «Цикли з передумовою».
і дайте відповідь, що нового ви зможете дізнатись на уроці?
V. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації
Структура повторення
Алгоритм, у якому передбачається багаторазове виконання одного й того самого набору команд, називають циклічним.
Для опису циклічних алгоритмів використовують алгоритмічну структуру повторення.
Повторення – базова алгоритмічна структура, призначена для багаторазового виконання набору команд.
Команди циклу з визначеною кількістю повторень будуть повторюватися до досягнення потрібної кількості повторень.
Цикл повторення з невідомою кількістю повторювань передбачає перевірку деякої умови, ( алгоритм забивання цвяха в дошку).
Припинення виконання команд циклу буде відбуватися у випадку, коли висловлювання «Цвях не забито» є істинним: цвях можна забивати як з першого чи другого разу, так і через скінченну кількість повторень, аж поки цвях не буде забитий
У разі, коли в алгоритмі кількість повторів заздалегідь не відома, у середовищі Скретч використовують команду Завжди.
Щоб зупинити виконання команд, розміщених у тілі такого циклу, користувачу слід натиснути кнопку вікна у середовищі Скретч.
У середовищі Скретч складений алгоритм можна подати у вигляді програм
Розглянемо вправу 1. Лабіринт.
Скласти проект, у якому виконавець Мишка рухається по лабіринту у пошуках виходу. Напрямок руху виконавця задається за допомогою клавіш керування курсором – вгору, вниз, вліво, вправо.
Реалізація програми двома способами:
І спосіб ІІ спосіб
Перший приклад демонструє послідовне використання чотирьох команд неповного розгалуження. Рух виконавця буде здійснюватися лише у тому випадку, коли натиснуто клавішу керування. У прикладі 2 використано три команди розгалуження повної форми, у яких тричі перевіряється, яка клавіша натиснута. Рух буде здійснюватися без натиснення клавіші Стрілка вправо.
Графічно це викладає так:
Алгоритмічна структура, що складається з циклу в циклі називається вкладеним циклом.
VІ. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Практичне завдання.
Робота за комп’ютером
Повторення правил безпечної поведінки за комп’ютером.
Інструктаж учителя.
Практична робота за комп’ютерами. Вправи для очей.
VIІ. Підсумки уроку Бесіда?
Що ми дізналися сьогодні на уроці?
Що вам вдалося найкраще?
Що вам сподобалося на уроці?
Над чим потрібно ще попрацювати?
Ми багато чого сьогодні дізналися і обговорили. А як ви гадаєте. Що нам ще треба дізнатись?
Ось на наступному уроці ми з вами удосконалимо та перевіримо навички роботи з циклічними алгоритмами.
VIІІ. Домашнє завдання Підручник § 9 ст. 74-77
ІХ. Оцінювання роботи учнів
Источник
| | | | ! | |
, , , , . . : While<>Do< > <>< > , While. , , .. , , . , . 1. , ᒺ BeginEnd. 2. , , : . 1 ϳ n. . . , 0, : , 10 ( ). Program Example; Var m, n, k: integer; Begin Write(‘ :’); Readln(n); m:=n; { } k:=0; {- } While m<>0 Do Begin k:=k+1; { } m:=m div 10 { } End; Writeln(‘ ‘, n,’-‘, k, ‘ ‘) End. (), m k. 2 ϳ n. , . , , (, ) S. : Whilem<>0Do Begin a:=m mod 10; s:=s+a; m:=m div 10 End; 1. ? 2. . ck:=0; While a>=0 Do Begin ck:=ck+1; a:=a div 10 End; 3. : a:=1; b:=1; While a+b<8 Do Begin a:=a+1; b:=b+2End; s:=a+b; ? , b s ? 4. b : a:=1; b:=1; while a<=3 Do a:=a+1; b:=b+1; 5. s : )s:=0; i:=0; While i<5 Do i:=i+1; s:=s+100 div i; )s:=0; i:=0; While i>1 Do Begin s:=s+100 div ; i:=i1 End; 6. k, : )While c<0 Do c:=c+k; )While k<>0 Do k:=k+1; )While k<>0 Do k:=k+2; 1) . 2) ? 3) . 4) . 5) . 6) , . 1.10. , :
, . . , Begin i End . : , , , Until. , . , . , . x k , p , s . s . . , , , p. rogram Exemple; Var x,k,p,s:integer; Begin Write(‘ ‘); Readln(P); S:=0; Repeat Write(‘ :’); Readln(x,k); S:=s+k*x; Writeln(‘ ‘,s) Until s>p; Writeln(‘ !’); End. 1. ? 2. ? 3. . Repeat ) , ; ) , , . 4. s : s:=0; i:=1; Repeat s:=s+5 div ; i:=i1 Until i<=1; 5. : i:=1; repeat write(i,’ ‘); i:=i+2 until i>19; 6. s : S:=0; i:=1; repeat S:=S+i; i:=i+1 until i>10; 1.11. ϳ 1) 1 N. .
2) . =12345. .
3) S, : 1) s:=2; i:=0; while i<5 do i:=i+1; s:=s+1/i; ________ 2) s:=5; i:=1; while i>1 do begin s:=s+1/i; i:=i1 end; ________ 3) s:=1; i:=1; while i<4 do begin i:=i+1; s:=s*i end; ________ 4) s:=1; i:=6; while i>=3 do begin s:=s+i; i:=i1 end; ________ ) 18 ) 2.2 ) 0 ) 5 ) 10 ) 48 4) S, : 1) s:=4; i:=1; repeat s:=s+1/i; i:= i1 until i<=1; _________ 2) s:=2; i:=1; repeat s:=s+1/(i+1); i:=i+3 until i>=5; _________ 3) s:=1; i:=1; repeat i:=i+1; s:=s+i until i>3; _________ 4) s:=2; i:=5; repeat i:=i1; s:=s+1/i until i<=4; _________ ) 2.25 ) 2.7 ) 7 ) 10 )5 5) S, : 1) s:=0; for i:=10 downto 6 do s:=s+1; _________ 2) s:=0; for i:=8 to 3 do s:=s+1; _________ 3) s:=1; for i:=2 downto 10 do s:=s+1; _________ 4) s:=1; for i:=5 to 9 do s:=s+1; _________ a) 6 ) 1 ) 5 ) 2 ) 0 ) 40 6) N: ; ( )? 1.12. () 20- , . , . 1- . . , . . : Write (‘ = ‘); Readln (); Write (‘ = ‘); Readln (); While <> do If A>B Then A:=AB Else B:=BA; Writeln (‘=’,A); 2- . , 0. . Repeat, : Write (‘ = ‘); Readln (); Write (‘ = ‘); Readln (); Repeat If A>B Then A:=A mod B Else B:=B mod A Until (A=0) or (B=0); Writeln (‘=’, A+B); While Repeat , . , , . 1. ? 2. ? 3. =18, =3. ? 4. ? . 1) . . (a, b, c)=((a, b), c). 2) , . 3) () n i m, . 1.13. , , , . . . 1 , ϳ . : Program Tabliczka; Var i,j,k,w: integer; Begin Write(‘ : ‘); ReadLn(k); Write(‘ : ‘); ReadLn(w); Write(‘ *’); For j:=1 to k do Write(j:4); WriteLn; For i:=1 to w do Begin Write(i:2); For j:=1 to k do Write(i*j:4); WriteLn End End. 2 , , (), . , 34 697 2 (3+4+6+7=29; 2+9=11; 1+1=2). . , , : Program Example; Var n,k,s:integer; Begin Write(‘ :’); Readln(n); s:=n; While s>9 Do { } Begin k:=s; s:=0; { } Repeat S:=s+k mod 10; K:=k div 10 Until k=0 End; Writeln(‘ ‘,n,’ = ‘,s); End. 3 a, b c 1 20, : . Program Example; Var a,b,c:integer; Begin for a:=1 to 20 do for b:=1 to 20 do for c:=1 to 20 do if sqr(a)+sqr(b)=sqr(c) then Writeln(‘a=’,a,’ b=’,b,’ c=’,c) End. 1. 1 Write(‘ *’)? 2. 2 n=5, n=56. 3. 2 Repeat While. 4. , 3 . 5., 3 . 1) n=6? a:=1;b:=1; for i:=0 to n do Begin For j:=1 To b Do write(‘*’); Writeln; c:=a+b; a:=b; b:=c End; ? 2) , z 1 20, 22=z2. 3) 1 200, 5 . 1.14. ij (real) , . ij +320 Ŗ320. ( ). . : 127.3; 25.0; 45.004; 0.77. mp, m , integer. , + . :
: +, -, *, /. real. . , : Sqrt(x) (x 䒺 ); Trunc(x) ; Round(x) . Abs(x) Sqr(x). ֳ , . Random : Random Random (x) , [0, 1]. , , , , [0,x]. , . Ⳕ . , . , , . , . : Var a,b:integer; c:real; : c:=Sqrt(a); c:=2*b; c:=c+a; c:=a/b. . , . 17 . . , : Write(x:m:n), , ; m ( , , ); n . y=2 [0,5] 0.5. , . While. Program xample; Var i:real; Begin i:=0; While i<=5 do Begin Writeln(i:2:1,’ ‘,sqr(i):4:3); :=i+0.5 End End. 1. ? 2. ? 3. ? 4. ? 5. , : var a, b:Real; c:Integer; ) a := b * c; ) c := Sqrt(c); ) a := c mod a; ) c := Abs(a + b); ) a := c mod a; ) c := Trunc(a + b). 6. , : var a, b:Real; c:Integer; Begin a := 3.15; b := 6; c := 15; end. ) c := c + 1; ) a := a c /100; ) b := b + c div 2 1; ) b := Trunc(a) + c; ) a := Trunc(a) + Abs(b) + c; 1) a, b, c, x, y. ǒ, a, b, c x, y. , . 2) ax2+bx+c=0. . 3) a, b, c. . : 2014-11-04; : 3355 | | !
|
studopedia.org – . – 2014-2021 . , . (0.031 )…Источник