Фінансовий цикл підприємства це

Поглиблення аналізу ефективності використання оборотних активів здійснюється у розрізі їх окремих елементів. Окремими методиками управлінської, зокрема й фінансової, діагностики пропонується визначення коефіцієнтів оборотності за загальною формулою:

(4.2)

де – коефіцієнт оборотності /-того виду оборотних активів;

В – чистий дохід (або виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– вартість оборотних активів /-того виду (наприклад, запасів, дебіторської заборгованості тощо).

Проте, для окремих складових оборотного капіталу такий підхід в обчислені оборотності не завжди виправданий. Адже не всі види оборотних активів у прямий спосіб трансформуються у грошові кошти у вигляді надходження виручки від реалізації. Так, виробничі запаси спочатку перетворюються на незавершене виробництво (при тривалому циклі виробництва). Незавершене виробництво і виробничі запаси при короткому циклі виробництва трансформуються у готову продукцію. Готова продукція при її реалізації у кредит перетворюється на дебіторську заборгованість. І лише остання, а також готова продукція при попередній оплаті або оплаті по факту відвантаження, трансформуються у виручку (грошові надходження). З цих причин оборотність оборотних активів доцільніше оцінювати на підставі тих фінансових величин, у які відбувається їх перетворення. Наприклад, для запасів – це витрати на виробництво продукції.

Для кращого розуміння порядку оцінювання оборотності складових елементів необхідно розглянути сутність операційного і фінансового циклів підприємства. Схематично ці цикли зображені на рисунку 4.1.

Рис. 4.1. Схематичне зображення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства

На рисунку 4.1 зображено пряму часу. На окремих її точках відбуваються певні події:

а – підприємство отримує сировину (виробничі запаси) від постачальників і розпочинає процес її переробки;

b – підприємство сплачує кредиторські рахунки за отриману сировину. Саме у цей час відбувається витрата грошових коштів;

с – в результаті процесу виробництва підприємство отримує готову продукцію і розпочинає процес реалізації;

d в результаті реалізації готової продукції підприємство отримує виручку (грошош кошти);

відрізок а – с – являє собою проміжок часу між отриманням сировини та готової продукції. У цей час відбувається процес виробництва (або трансформація виробничих запасів у запаси готової продукції);

відрізок с – d – це проміжок часу між отриманням готової продукції в результаті виробництва та грошовими коштами від її реалізації. У цей час відбувається процес реалізації (або трансформація дебіторської заборгованості у грошові кошти);

відрізок а – d – складається з суми періодів виробництва і реалізації продукції. Оскільки виробництво і реалізація продукції являють собою основну (операційну) діяльність підприємства, то сукупний термін їх здійснення навивають “операційним циклом“:

відрізок а – b – являє собою проміжок часу, упродовж якого на балансі підприємства обліковувалася кредиторська заборгованість. Адже у точці а вона виникла унаслідок отримання сировини, а у точці b – її було погашено внаслідок оплати рахунків постачальників. Тому цей період є часом обороту кредиторської заборгованості;

відрізок b – d – це час, який минає від терміну сплати кредиторських рахунків (тобто витрати грошових коштів підприємством) до отримання оплати за рахунками споживачів-дебіторів (тобто надходження грошових коштів на рахунки підприємства). Цей проміжок часу у практиці фінансового аналізу і менеджменту набув назви “фінансового циклу” або “часу обороту грошових коштів”. По суті тривалість фінансового циклу, як видно з рисунку, в цілому дорівнює тривалості операційного циклу, зменшеної на час обороту кредиторської заборгованості.

Наведемо простий приклад: підприємство 15 квітня отримало від постачальників сировину, а 26 квітня оплатило їх рахунки. В результаті перероблення отриманої сировини 10 травня було отримано готову продукцію і відвантажено її споживачам. 20 травня споживачі оплатили отриману продукцію. Таким чином, за нескладними математичними підрахунками можна визначити, що:

• 1) тривалість виробничого процесу становила 25 днів (з 15 квітня по 10 травня);
• 2) тривалість процесу реалізації – 10 днів (з 10 по 20 травня);
• 3) тривалість операційного циклу – 35 днів (25 +10);
• 4) час обороту кредиторської заборгованості – 11 днів (з 15 по 26 квітня);
• 5) тривалість фінансового циклу – 24 дня (35 – 11).

Незважаючи на видиму простоту обчислень у практичній діяльності підприємства метод прямого математичного розрахунку застосувати не можливо. Адже будь-яке підприємство може для виробництва продукції переробляти не один, а багато видів сировини і матеріалів. І робити це з різною інтенсивністю. У процесі діяльності може відбуватися постачання сировини і матеріалів від різних постачальників, різними за обсягами партіями, з відмінними умовами оплати. Водночас, процес реалізації продукції може складатися із фактів продажу також різних партій готової продукції, за різними умовами постачання і оплати.

З цих причин оборотність запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості та визначення тривалості операційного і фінансового циклів здійснюється за усередненими показниками, порядок обчислення яких наведено нижче.

Перш ніж розглянути алгоритми обчислення зазначених показників необхідно звернути увагу на наступне. Процес постачання сировини і матеріалів, їх переробки та реалізації готової продукції (операційний цикл) залежить від специфіки діяльності підприємства, особливостей технології тощо і може сягати від 1 дня до декількох років. Проте він завжди буде додатнім.

На відміну від операційного фінансовий цикл підприємства може бути як більшим, так і меншим за нульове значення. У такому разі, згідно наведеного вище прикладу, оплата рахунків постачальників мала відбутися не 26 квітня, а, наприклад, 26 травня. У такому випадку тривалість обороту кредиторської заборгованості сягнула б 41 дня (з 15 квітня до 26 травня), а тривалість фінансового циклу слала б -6 днів (35 – 41 = -6). У практичній діяльності підприємств України така ситуація зустрічається досить часто. Мінусове значення фінансового циклу означає, що підприємство сплачує кредиторські рахунки у більш пізні терміни, ніж оплачують його поставки дебітори. Оцінювати таку ситуацію позитивно чи негативно можна лише виходячи із умов діяльності конкретного підприємства.

Так, якщо підприємство на законних засадах укладає договори з кредиторами на значні терміни відстрочки платежів, то це свідчить про довіру до підприємства з боку кредиторів та його здатність ефективно залучати додаткові засоби у власний оборот. Якщо при цьому кредитори не підвищують або незначно підвищують ціну реалізації власної продукції, то таку ситуацію можна розцінити цілком позитивно і відзначити ефективну роботу менеджменту підприємства.

Якщо ж підприємство уповільнює термін обороту кредиторської заборгованості шляхом невчасної сплати рахунків постачальників, то це свідчить про його неплатоспроможність або нездатність вчасно і в повному обсягу нести відповідальність по своїх боргових зобов’язаннях. Така ситуація може розцінюватися лише негативно.

Особливостей щодо алгоритмів обчислення показників оборотності оборотних коштів і тривалості операційного і фінансового циклів у науковій літературі і практиці вирізняють багато. Основними з них є такі:

• 1. При обчислені показників оборотності дебіторської заборгованості використовують показник виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У різних методиках у якості такого показника використовують: а) валову виручку (з урахуванням непрямих податків); б) чистий дохід (чисту виручку за вирахуванням податку на додану вартість, акцизних зборів й інших відрахувань із доходу); в) виручку від реалізації продукції у кредит. Кожен з цих підходів має свої перевага і недоліки, адже враховує окремі особливості процесу реалізації. Нині найбільш оптимальним є використання показника чистого доходу у зв’язку з прийнятими правилами формування фінансової звітності.
• 2. При оцінюванні оборотності запасів використовують показники: а) виручки від реалізації; б) матеріальних витрат на виробництво і реалізацію продукції; в) сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. На нашу думку, використання показника виручки у даному випадку недоцільне, адже, як зазначалося вище, виробничі запаси у прямий спосіб трансформуються не у виручку, а у готову продукцію шляхом їх віднесення на витрати виробництва і обігу. Застосування показника матеріальних витрат не враховує усі особливості процесу трансформації запасів. Тому найбільш виправданим є порядок обчислення оборотності запасів виходячи із сукупної вартості витрат виробництва і обігу.
• 3. Згідно окремих методик, визначаючи оборотність запасів, обчислюють окремо оборотність виробничих запасів, незавершеного виробництва та тварин на вирощуванні і відгодівлі (по сумі витрат виробництва і обігу) і готової продукції та товарів (по сумі виручки від реалізації). Такий підхід цілком виправданий, проте він не розповсюджений унаслідок ускладнення розрахунків.
• 4. При обчислені оборотності дебіторської і кредиторської заборгованостей можуть враховувати: а) лише заборгованість за товари, роботи і послуги; б) усю короткострокову заборгованість, включаючи кошти в розрахунках. Позитивним аспектом першого з наведених підходів є те, що він оперує величинами заборгованості, яка безпосередньо “бере участь” у процесах постачання сировини і матеріалів та реалізації готової продукції. Водночас, поза увагою аналітика в такому випадку залишаються інші види дебіторської і кредиторської заборгованості, які побічно виникають в процесі операційної діяльності. Тому більш поширеним є другий підхід.
• 5. При обчислені термінів обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей використовують показник “Т” – тривалість аналізованого періоду у днях. За окремими методиками така тривалість обчислюється: а) виходячи із кількості робочих днів у періоді (адже у вихідні і святкові дні підприємство не працює і, відповідно господарської діяльності не здійснює); б) виходячи з кількості банківських днів (адже підприємства не можуть сплатити кредиторську заборгованість постачальникам й отримати відшкодування боргів від дебіторів на рахунки у банках у ті дні, коли банки не працюють); в) за кількістю календарних днів. Відповідно обчислення часу обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості й тривалість операційного і фінансового циклів відбувається у робочих, банківських і календарних днях. Кожен з наведених підходів є логічним. Проте, якщо у тижні, наприклад, 5 робочих, 6 банківських та 7 календарних днів, то тривалість фінансового циклу у 10 робочих днів буде відповідати його тривалості у банківських днях дванадцяти, а у календарних – чотирнадцяти. В кінцевому рахунку тривалість циклу в усіх випадках дорівнюватиме двом тижням. Тому для спрощення обчислень зазвичай користуються кількістю календарних днів у аналізованому періоді. Аналізованим періодом може бути місяць (відповідно від 29 до 31 дня), квартал (90 – 92 дня) та рік (365 – 366 днів). Для спрощення розрахунків почасту тривалість будь-якого місяця прирівнюють до 30 днів, кварталу – до 90 і року – до 360 днів. Час обороту запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей та тривалість операційного і фінансового циклів, які визначаються у днях, доцільно округлювати до цілих значень у сторону їх збільшення.

У даному навчальному посібнику наведено найбільш розповсюджений порядок обчислення показників оборотності (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Показники оцінювання оборотності оборотних активів та визначення тривалості операційного і фінансового циклів

Коефіцієнт оборотності запасів являє собою кількість оборотів, яку здійснюють запаси упродовж аналізованого періоду. Як і щодо всіх показників оборотності, його значення обумовлюється специфікою діяльності підприємства – чим коротший технологічний цикл виробництва, тим більшим має бути значення даного показника. Позитивно оцінюється зростання у динаміці.

Час обороту запасів – це кількість днів, упродовж яких відбувається один оборот запасів. Відповідно цей показник позитивно оцінюється у динаміці у випадку його зниження.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості слугує для визначення кількості оборотів, яку здійснює дебіторська заборгованість упродовж аналізованого періоду. При цьому час обороту дебіторської заборгованості – для визначення тривалості одного обороту у днях. Як і у випадку оцінювання оборотності запасів, позитивно розцінюється збільшення коефіцієнту оборотності та скорочення тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Тривалість операційного циклу визначається як сума періодів обороту запасів і дебіторської заборгованості (див. рис. 4.1). Показує тривалість процесу основної діяльності підприємства, позитивно оцінюється при скороченні у динаміці.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує кількість оборотів кредиторської заборгованості за період. Цей показник може позитивно оцінюватися як у випадках зростання, так і у випадках зниження – залежно від специфіки діяльності та фінансового стану підприємства. Так, якщо підприємство є цілком платоспроможним, рівень його фінансових ризиків незначний, воно користується довірою у постачальників – то уповільнення оборотності кредиторської заборгованості має оцінюватися цілком позитивно.

У разі, коли підприємство неплатоспроможне і фінансово нестійке, зростання кредиторської заборгованості й уповільнення її оборотності є сигналом подальшого погіршення фінансового стану і має розцінюватися негативно.

Час обороту кредиторської заборгованості – це тривалість одного обороту у днях. Оцінюється у зворотному порядку, ніж коефіцієнт оборотності. У разі високої платоспроможності і фінансової стійкості – позитивне його зростання, у разі платіжних проблем – зниження.

Тривалість фінансового циклу дає змогу оцінити повний оборот грошових коштів у днях. Позитивно оцінюється при його скороченні у динаміці. Проте, як уже зазначалося вище, тривалість фінансового циклу може набувати від’ємного значення і як позитивно характеризувати ефективність фінансового менеджменту господарюючого суб’єкта, так і слугувати сигналом наявності платіжних проблем й нездатності підприємства вчасного здійснювати розрахунки. Тому зазвичай формалізовану діагностику фінансового циклу (його визначення у днях) доцільно доповнювати неформалізованими оцінками з огляду на причини і наслідки виявлених тенденцій обороту грошових коштів.

В табл. 4.6 наведено приклад оцінювання оборотності оборотних коштів і визначення тривалості циклів аналізованого підприємства “Київ”, обчислений на підставі інформації додатків Б і Д (або А і В за підходами до 2013 р.).

Таблиця 4.6

Оцінювання оборотності оборотних активів та визначення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства “Київ”

Як видно з даних табл. 4.6 у підприємства значно зростає тривалість операційного циклу, головним чином за рахунок уповільнення оборотності запасів, що свідчить про погіршення виробничої діяльності. Водночас, у середньому за 1 квартал термін реалізації (обороту дебіторської заборгованості) складав 24 днів, а у 4 кварталі – сягнув 2 місяців, що може бути наслідком ускладнень у збутовій сфері. Фінансовий цикл зріс, у тому числі й внаслідок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості. Отже, керівництву підприємства необхідно вжити заходів щодо підвищення ритмічності діяльності, а у процесі подальшого аналізу особливу увагу приділити оцінюванню платоспроможності підприємства.

Наведені показники є індикаторами ділової активності підприємства, його здатності швидко і ритмічно здійснювати операційну діяльність. Крім того, швидкість трансформації оборотних активів у гроші слугує індикатором ліквідності підприємства та впливає на його платоспроможність. Тому коефіиієнти і терміни оборотності запасів, дебіторської і кредиторської заборгованостей, тривалість операційного і фінансового циклів розраховуються при оцінюванні ділової активності підприємства, аналізі ліквідності і платоспроможності.