Цикл дослідження виробництво дифузія комерціалізація

Відповідно до прийнятих міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового чи удосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до надання соціальних послуг. Поряд з терміном “інновація” у вітчизняній літературі використовуються такі терміни як “нововведення”, “новація”. Багатьма фахівцями ці поняття нерідко ототожнюються. Але, на наш погляд, поняття інновація, нововведення і новація варто розмежовувати. Нововведенням може бути будь-який винахід, спосіб, порядок, метод, запропоновані їх розробниками. Якщо це нововведення використовується (навіть в обмеженому масштабі), воно стає новацією. А вже якщо новація одержала значне поширення, вона здобуває нову якість і стає інновацією. Основні характеристики нововведення, новації й інновації в залежності від різних класифікаційних ознак наведені в табл. 10.2. Особливу роль в діяльності підприємства відіграють технологічні інновації, оскільки вони створюють базу для оновлення всіх виробничо-господарських процесів. Під технологічними інноваціями слід розуміти матеріалізацію нових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-технічних розробок у процесі виробництва з метою їхньої комерційної реалізації для задоволення вибагливих потреб споживачів. Рис. 10.1. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні Таблиця 10.2 Основний зміст і властивості нововведень, новацій та інновацій
Спід зазначити, що комерціалізація інновацій можлива лише в тому випадку, коли інновації виступають як товар на ринку. У випадку, коли інновації не мають товарної форми (нова техніка і технологія створюється для використання у виробничому циклі підприємства), комерціалізація є лише потенційною їх властивістю і може бути реалізована в перспективі. Швидка комерціалізація інновацій унеможливлюється в зв’язку з недостатньою ефективністю нової техніки і технології в існуючих економічних умовах. Життєвий цикл інновації обумовлений періодом від її зародження до заміни більш ефективним продуктом чи процесом і в значній мірі залежить від швидкості її дифузії. Дифузія Інновації – процес поширення нововведення в нових умовах чи сферах застосування. У результаті дифузії зростає число виробників і споживачів, змінюються їхні якісні характеристики. У реальних інноваційних процесах швидкість дифузії залежить від ряду факторів, у тому числі від форми прийняття рішення, способу передачі інформації, властивостей самого нововведення, сприйнятливості до нововведень суб’єктів соціально-економічної системи. Проникнення інновацій у виробничі процеси на підприємстві підпорядковується об’єктивному закону, представленому на рис. 10.2 кривою Фішера-Прайа. Точка 1 характеризує перехід від інкубаційного періоду до прискореної дифузії нововведення у виробництво. Точка 2 розмежовує дифузійні процеси і ступінь повного насичення підприємства певною новацією. Точка 3 є межею між повним насиченням виробництва конкретною інноваційною розробкою і затуханням даної інноваційної діяльності. Рис. 10.2. Інноваційна крива Фішера-Прайа Слід зазначити, що повного, стовідсоткового проникнення нововведения у виробництво ніколи не відбувається, тому що динамізм розвитку спричиняє безперервну появу нових підприємницьких ідей (як) власне і є рушійною силою розвитку підприємства), розробку нових видів товарів (послуг), виготовлення (надання) яких відбувається паралельно з розвитком нових технологій. Завдяки наведеній схематичній характеристиці інноваційного циклу видається можливим оцінити швидкість впровадження інновацій у виробництво (v) на кожному етапі дифузії за допомогою розв’язання диференційного рівняння (10.1) де Fi, F2 – рівень дифузії та рівень насичення інновацією виробництва відповідно; t1,t2 – час на дифузію та насичення виробництва даною інновацією відповідно. Для статистичної оцінки темпів дифузії інновацій у виробництво застосовують такі показники: – рівень нової продукції (JH). виготовленої підприємством в загальному обсязі вироблюваних товарів (послуг), який визначається як відношення кількості найменувань нової продукції (NH) до загальної кількості найменувань товарного асортименту підприємства (Nзаг). тобто обчислюється за формулою (10.2): – коефіцієнт оновлення продукції (kOH) представляє собою частину вартості тільки-но започаткованої у виробництві продукції (ВРнов) У сукупних надходженнях від реалізації всієї вироблюваної підприємством продукції на кінець звітного періоду (ВРкп) і визначається за формулою (10.3): – коефіцієнт вибуття застарілої продукції, яка не відповідає сучасним потребам споживачів (kВИБ), представляє собою частину вартості продукції, що знімається . з виробництва (ВРст), У сукупних надходженнях від реалізації всієї вироблюваної підприємством продукції на початок звітного періоду (ВРпп) і визначається за формулою (10.4): Якщо розуміти інноваційну діяльність як процес, який включає комплекс робіт, починаючи від зародження інноваційних ідей, здійснення фундаментальних досліджень, прикладних досліджень до конструкторських розробок та їх упровадження у виробництво, то ефективність науково-технічного прогресу буде визначатися успішною діяльністю спеціалістів в цій сфері, тому що саме від них надходить перший імпульс. Отже, на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) припадає найвідповідальніша роль в інноваційному процесі. |
Источник
Мы поможем в написании ваших работ! Мы поможем в написании ваших работ! Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? | Основні поняття із області інноваційної діяльності. Визначення функцій інноваційного менеджменту. Структура інноваційного процесу. Організація науково-дослідних і досвідно-конструкторських робіт. Принципи інноваційного процесу. Фактори успішності і невдач нововведень. Життєвий цикл інновацій. Інноваційна інфраструктура. Еволюція технологічних укладів. Література [1-7, 15-17, 19] Тема 2.Державне регулювання інноваційною діяльністю Конкурентоспроможність країни і інноваційна діяльність. Роль держави у створенні механізму регулювання інноваційною діяльністю. Державна інноваційна політика. Методи реалізації інноваційної політики (методи прямого та опосередкованого державного регулювання інноваційною діяльністю). Література [1-7, 18] Тема 3.Фінансування інновацій Фінансування інновацій. Сутність системи фінансування інноваційної діяльності. Джерела формування інвестиційних ресурсів. Система традиційного фінансування. Система венчурного фінансування. Форми і способи фінансування інновацій в Україні (базове і програмне-цільове фінансування наукових досліджень). Оцінка економічної ефективності інноваційних проектів. Показники ефективності інноваційних проектів: чистий приведений доход, індекс доходності, індекс рентабельності, період окупності, внутрішня ставка доходності. Література [1-7, 8-14,] Змістовий модуль ІІ. Організаційні аспекти інноваційної діяльності Тема 4. Організація як суб’єкт реалізації нововведень Взаємодія організації і нововведень. Поняття інноваційність організації. Інноваційні стратегії в організації (наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, ситуаційна стратегії). Патентно-ліцензійна діяльність організації. Поняття ліцензія і ноу-хау. Структури науково-дослідних і проектних організацій (лінійна, функціональна, матрична, дивізіональна). Література [1-7, 15, 16, 19] Тема 5. Організаційні форми управління інноваційним процесом Принципи організації інноваційних процесів за циклом «дослідження – виробництво – дифузія – комерціалізація». Види наукових, проектних та інноваційних організацій. Роль академічного та освітянського секторів. Зміст понять «технопарк», «технополіс», «інкубатор», «фінансово-промислова група», «мала фірма», «венчурний фонд». Роль венчурного бізнесу в інноваційної діяльності. Концепція тотальної якості Kaizen в інноваційному процесі. Література [1-7] Тема 6. Управління персоналом науково-дослідної організації Мотивація персоналу. Режими роботи у науково-дослідних організаціях (гнучкий цикл, ковзний графік, змінний день зі змінною тривалістю робочого дня, дуже гнучкий графік, гнучке розміщення). Цільові групи у науково-дослідних організаціях. Кадрове планування у науково-дослідній організації. Література [1-7] Тема 7. Управління інноваційними ризиками Основи теорії управління ризиками. Класифікація ризиків. Поняття частотної та суб’єктивної ймовірності. Їх математичні властивості, сфера застосування в інвестиційних розрахунках. Кількісна оцінка ризиків. Методи аналізу невизначеності та ризику. Методи управління ризиками. Література [1-7] ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ |
Источник
F^FAˆdÉ$’I$´$ÌÂñ”ü.Â피.Âé”|.B÷‹˜’‹˜‰·‹ðº§‹ð9†Ñ6OË϶®Œ+ä·ß¢ù-ä·Äx[àm·ÝÊcàfàdàdàdÁ ¯bxë^Åð*†W1¼ŠáU¯bxëñÀð.F40ìÍ07ÃÚc3lÍ05ÃÒC3ìÌX†«cb¬AŒ%ˆIæòà`øÃþÀð†?x´ý®Í¸nå{øGÎÃú:øƒ8″¾Cä;¾CÜ;”½CÔ»À¸BCCCCCCCCCC^ÜÊ#ŒG0aþèàþèà9on¯¿#øÁï~Gð;’ßüŽàw¿#øÁï~Gð;'(ˆž;ì@°Á;àEü’AèMýôÇøX «”aQ$¬‰”%’°”DB|⃔ø Ä!>ñAˆB|⃔ø Ä!>ñAˆB|⃔ø Ä!ñ@ˆBâ:±7äa”¬C”uÈÂ~ö³°Ÿ…ý,ìga?ûYØÏÂ~ö³°Ÿ…_[øµ…_[øµ…_[øµ…_[Ä’EYÄ’EYÄ’EYÄ’‡uÀFÈ‹!/BòE>°È”|@È”|@È”|@È”ø#Ä!þñGˆ?ëä œ°³EZØÇÊ& óµÛKÉVJvR²”}”l£d%›(ÙCÉJvP²’ý”ìFd÷$›’Ù;ÉÖIvN²q’}”l›’ì”ä*› È•MŠìQd‹”;Ù ÈþD¶’²;’͉ìMdk”;Ù˜ wÛfÙ5˦Yö̲eÞÆãAó`ºõ f¯Ùë·ÛïOÎ^žî·S¸Ž™ŠïLájóL…¡6²ÛP›û†énk×Åùv²†ê|«çPžo!õù@º¡@ß:ÀP¡om7″è[35ú@òP¤dÜ’¹¤Äškïí*z0hûÑr¹ÚÌ7‹Õ²Ù;™/›Ö›Å³ùá¦yÐÜZiþdy””÷Í’ùçn*oÎ[÷-/Ë~ïxžJ ôþôl”y[©,Z|Ö¯Î6hž===/NvÍ”~}’ñ(Y·V¿Èè›ÇË£~½”tóæŸVM-Ï^¼ÈøÖVæâÈÿO*ƒý?W©5Ìc~©»¢-Û¡Um£ÚVµIµjwªíU[á ¬Ú +|¬ð±ÂÇ +|¬ð±ÂÇ +|¬ðE…/*|Qá‹ _Tø¢Â¾¨ðE…/FUg·fͰšAšá4£Ó]Þ·A3X3.#݆}+|+Ë{+‹ûWpº’ãN(8p¢æØ¡5§Àl̶ÀlæaJ0/²#8ob‹7)²;8çÈ>áÇ[p¨à¸’Óœ!…’S`¦³+0»³+0;…Ó&)©EJº8¥’œä “°ùòû(°%MíÞNµ’¡.p¨à¸’Ó_pBÁá’£ß-µ¾@èMÁ)0û³/0û³/0û³/0ûs(0‡s(0‡s(0‡s(0‡s(0‡3˜¹ÀÌf.0s™Ì`æ3˜¹À̱À̱ÀÌQaF¸HÙÐFÁ¹àDÅ’:â”Ç[pè2çBKÅqá]ò®Ü8甑Òï¤Û’S¾·¶-9 % Lê’‹€zç-ìð}|žv¯ßWàûú8cÙ`,Œ%’ƒ¼3Ç;W,ŒÐgÁÍiF 3_°#rñzÞ†pÄ(#2ñ¸}¡ÈQÞÚÓÅ›€8cÖwüj?Íïî?æ†ùÞ¾ówçûÊ”þ}ÿ?˜íó¶UmRm§Új{ÕÖã±jÇËmXí¼ðy…Ï+|^áó ŸWø¼Âç>¯ð…/(|Aá _Pø’¾ ð…/(|¬ð±ÂÇ +|¬ð±ÂÇ +|¬ð±Â¾¨ðE…/*|Qá‹ _Tø¢Â¾x_h[Õ6ªmU›TÛ©v§Ú^µƒj³j+|Fá3 ŸQøŒÂg>£ð…Ï(|Fá3 ŸUø¬Âg>«ðY…Ï*|Vá³ ŸUø¬ÂG )|¤ð’ÂG )|¤ð’ÂG )|Nás ŸSøœÂç>§ð9…Oåƒà>§ðu ŸÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ÊAå òGPù#¨üTþ*•?’ʬò«üÁ*°Ê¬ò«üÁ*°Ê¬ò«üÁ*°Ê¬ò«üÁ*°Ê¬ò«üÁ*°Ê¬ò«üÁ*°Ê|9ìýäå¼TöÅ+=°]Mu¶³MÝVÙël®³Cíëìº-T×’êZR]KªkIu-m]K[×ÒÖµ´u-m]K[×ÒÖµ´u-m]K[×ÒÔµ4u-M]KS×Ò(-ö¯¸)ìú˜ú˜ú˜ú˜ú´õ)hëSÐÖ§ OA[ײkÙÖµlëZ¶u-Ûª-]Œu6×Ù¡ÎöuvWg»:›êl[g›:»®%×µäº-×’ëZr]K®kÉu-¹®%×µäª-Î…·VqSØgW’Ìuõ;SgÛ:›êlWgwu¶¯³ëZvu-»º-¾®¥¯kéëZúº-¾®¥¯kéëZúº-^kùž}{°ÿ®ŸÄ$H0 a@€$Ÿàb!¬2″Eˆ°F-0 GX I¾þ’¿°º:,¾k³ÃÒíZùdò§}º›&æýøv7ýáã]ÿ¬ïìÿðõîwòõnšè·|¾{¾ÌÚzUeë5˜Wlbá Ò.ºq]Me¶ž°m=aÛ”aëO”m=Ûzfëu˜×a¶^‡ÙÝÿ~…vms©«×i¶^§Y]§’ï|-.Ÿ>ýyd¸¿=¤÷é¿xóæAóÓùòùõ‡o4Dóàùt;n³×üt±ü’ø|ØÉéÞQÎþ`…]w˜zQiëE¥•¶^TÚzQiëE¥•¶^TÚzQiëE¥×¶^7Z$’‹äd료¶^0ÚzÁht^Ü•Ÿö‹/vw-Ú…LSgÛ:›êìⳋ÷óÀÁ6V !†¬/†ØîŽ»2ø0Ù9ø¶ëÙå îvbì;ŠÙ_OF§›Û’ïg%å¨sÒ1@ÇÛyšš’ýìÈ~4²ŸÙ¯ÙÏìFöã’ýâØym±1cMbÆÚÄŒ5Šk3Ö,f¬]ÌXر-±c-cGÇÊHËìÛ]*q»$âÕòdÊåéÖêèõÎdpïmÏMq¶¥¹µ-š{é¿a黵ZõëægÓöæM4öó£íAówͽæa¸ÙwÆÎLÚàfy5w™¹?0ÍRarOöœnÌ×ýr”çmïìé&Ïæv˜áHÒ d¯yüð^þ»þóùçóíŸÏž?-Ÿ-Ö/Ÿÿàx³9ù°i^½z5ÛœžûÙú¬ù+ÛæÝíeþ{t¼8MÍg‹}º¼šçF ý®ûÍzÑÞ%úéëôó¨ÑŸ¬ÖùÞƒõêG™ÝÎÏNóƒ‹Ì$ÍŽÖýééðØj™éïhõr¾ÈÕ:ýœÌ7Ç™>Ûœ.ŽòÓ›ãüûtu¶K|6ô_l2go3_oËç‰üh;ƪ(sg•š¯Wgƒ&Ë,`”9«”~)ŸW/w#žöëÏûõß|ð䯔¯Ë£Õ«Ù‹ÕápÞ믫s÷Átï蛥gÅR9=Ë_yÕ EØUpwŠ£TÙ9çgËÃã-ûzs§ùÇ/þõ÷ßüÛ-ošW«õgÍ¿|ùu3›áß½E?/úÕb¾X5·ç«~1Ÿ¦F?O²ý,±W³yso¾šÏúy6÷¯‡ûËô÷:µ-Ëùl•˧ÒfýbÙ’j6;Þ¼¼±Ex79ÓéIØç£Ä™¥ÿ.ÿþÓä·”7″éä-éúåä›Éo&¿š|5ùÃä¿Ó½Û”/&ÿ•î~•®ÓÉïÒïïRŸ/Ò˜|è7″ß§VîýÍ@ei_¤Ö¯RëM¢~¤dÉ¿žü1]¿ž”žÌϼx¿Ú_Oü!ñÿ#µß$9ÿœžüÏaä¯Óˆo&ÿ¼Ç”Íä幋ð;ºˆ‰N1휛¥IˆqFA»«‹Ää{é”÷÷ƒO-oß»”6çùg˜ oo7êÿ’w/×àÛDCG[KíåÞþ[ÒéåÞáêÞ|¹7_Ù[vHìá[z¿m‹åôfÃíÆvä±ãÈŽÔŽíhÆv´c;ÒØŽnlDZ-¡±-¡±-¡±-¡±-qc-ãÆZƵŒk7Ö2n¬eÜX˸±-Áë™!°ãåùý}#§¯äÌ•œ´’óUrªJÎRÉ *97%§¥äŒ”œŒ’óPr JÎ>ɉ’9ç$›äô’kÂËx‹-ñ/ã-^Æ[¼Œ·xµVVQYeå”5íà|ªÒ$ÈZAoŸ yõü¶›öª›æª›í7ñÊö-7ùª›áª›þª›ÝU7¯š![Ÿ¡ÿ ܧœ endstream endobj 1227 0 obj >stream hÞ”VÁn7ü”ÓJ$EI@ ·éÁˆ’SàƒQ¤i€À Ûê5°ë¬Í½Ð$ŠûZ]Rjiui±Æ¿V¦ðo/M”Ž-æFg©Î,ª‹Î*:q¸ÕZLVÌ…Ž”^•Ž-nFÇJŸN/.NÇ˃Î(³M:³Lð*«13Ìê·VÖ”¸±:%º±¼±èñŒž#ÀH‹0âqFkœ€Q¯Ç1«,ž˜±z±Éòy]”=Lw¦¯ä¸rŒOrÌrÐŒA…™ 3;9f.r(ÌRrЬAí¸ì¨^×Î| ZTŠö¥Yœ]ðâZ’¸è(²È‹fDID°è ċ̋;0pl¹ÐŒtcoŽ>ÉkàðÈÒÁáQ_ÇîÍÈ-±ƒc† Ó™¯ƒcÅ]AEY’À±VäÃ$U|¥:X= Ò¢yƒã€’R©ä@RE©ô^ÜDQUr¸Ã‹‰ðQÔ(#Tº98z%DÑÞÉ1ÀÑ98É1Àá1׸0†¦u¸ïáÂДM+µ|óæôwå§+Ì#²Öòátõ¥lçúôî¯û¯Üþ~ÿöíœI ×,P²À@¼£gŸâÕã?8áûÁï`îGÁ8þd?þØ^ ;ð½v0oN¿ÝÞ}yõñýë3%_¿½ûQîH•àJGË5ìY`¶™5rM¾ Wj딽Mw`{£îÀ÷VÝÁÜ›5’ul×ÈÞ°;°½ewà{½”8¤ûð’Ò-ýuW?ê×Tý öGÃð”‡aŽ‹ÐëôjÉ’W¶·Õ³ÀØÇ?«v;ÑZ7ô¦U6¿Ly¸’œ-Zëî²Í-s#·§sܼiÙŒ+ l5lY dšZس@ÏG˜U¦e•’¬2’T¦ž2~S=F¶4òœÖO’šFZùîÛý«¿ÿyñ9¯§Ð_ï¾}½û|ýçí÷ÏÇûSò™-ÿ´¤™.~¥’g_ÞO -Í+Òò’4ËC{êYè§øˆß_P7/ú¥ýG0*ßôOÑó’H^ÉK”yI$/‰ä%ÏCGš?’@šWKójé+-¯-æÕÒ¼ZšWKóji^-Í«eyµ,¯-åÕ²~òjYJ Mœ-¿ endstream endobj 1228 0 obj >stream hÞŒX]kGý+óؾx¯¤ÑÌB ¦…jœæÉøÁ5nqíRhÿ}4w7Þ,{#0žãÕ™3úÚ;WÆe)ä¨/µàg˜ÅÚ õ†µ¦ŽuV_0>³e)”¾R’î+-J¾J©êk-5xZ4xhðziÁ¥ÏJs-¥;¨ôÖ°rÐ0’°û~’~ÁÁEÝÚŒ F!b0€2/…@™`€Ì’8]˜+€`{äm @YÜ’†rÅ_ÆP®ê:P®®”Õ}(ke (k‡²@¹!=&PnîòIM¡,Pnʈ”:4r]P¾«ByTPÛ¡Nœ! 2OZ…²¡BVµðy« { ½^îXEÁHáXEÅÈóƒ*3‹ðCaÆ@T€ C¹Ê5ÈPVϘz+@ÕÊ:àXƒrC¶¬A¹yù”»g¾A¹Ã_kPîŽ5(ÔÁÀã†R±7’!ûì °fE*ä£Í*zÏàD#u@gZ-“Í;aKSï@;ÌÒQï‰ôöQd¸óH¨w~@y¸óèñRÛ€²;eð².îw~(€;?ÚÜG+¹ó¨ì…àd 4ä)ìåÍ›ÝûÖøª-åúv÷ËÝÓ§>¾ÿqw‰ÏvWŸŠø°»zûÖw “”xýщÃNˆþº{ÚsDZ¨œµ#”úïQ-#”rwŽHÇŠgyœäI’W”
oÖFÛ÷Ñm°xϺֻxÚûGàãy?ùº®m]ûºîõl®¼¬+ŸÓáÙs÷ûãCœtyùüïM«j¸ò´|¹q=‹†ïxÇßBv»ûqÿ÷üÏËîêñîþáχ§-Ýåãóý-CH«KÒφä¬5ÑM¯,ÙdA m±xM Û&kõž7½çÕ{ÞôžWïyÃû¯°}’^õG¼~œ7;-Ó´aýДvj[F9Ç©Q·Œ‡f³yÃØqÎv?Þ¹lû×8õÔ8ÎoFŸµýUíê)«®,]×vž/’çžåÌSlŸŒŸeåÑ6ïpŸåh’£ÕMs´-£õmäh-£Ñ’ä%ë@ÉBP²”,%kAÉbœI}+-£qŽ&9ZÍÑ4Gk9ZÏÑFŽfÉôfËÀnnã[û»¿_>ÿqwÿ²¿ Ú|kð¹¨Í†æuêãhŸ¯ d1`8dŠ# ÄPcÌØcÐh1j8″9l”7j{Œ-†‡•bì(1xÔ=ö>ZŒu %F€CHÀcH@Mæi>·Ì¤Ìg6ï^Ìã€ó4žçë¦sÀyšR6Oë¾mžÖ}”_æqÝgñež‡Ð×Û…Ï&ðzŸÄÞýâx:bïþUÏñúN{×W¾øO ½š¨æ ´Ñ-5Ó-þ¨HÑFŠÆKŽÆ9Z.Î…À¹$’äB’Ar!Ô5BÍ…Ps!ÔšAs!h.Í… ß á U‹ endstream endobj 1229 0 obj >stream hÞ”XM‹]7ý+^¶«±õaY]§‹!!«ÒÅPhè&”‘ÿO%4%ÍSWOgžžŽ{3î4æpçÁ2ìć޵,>÷XºãÓÆŠ¿¹ŸA,ñ郌ǚs^”Á¬+Š…f²O:tZ{¨ìlèÑÎØ$øØ;W^sØÌ•×&ÐpËuV}_QþD”deÅ3yW,¼$K kºÉDõ³H¦?£Hæ™äÉõP$óÉ3Y(9²,ÙÉA’¬+9(÷¥äR$«’G&Ÿ]ßF²Ïü-zÏýdLƒjÑÉÑÎ bOiͬ€5″É xGt²¶AT[ɱÿdɇE¼’CfDš!šØ”#(I89$8Ä’C’Css¦‡jr”hÚµAI[ëÁaµ/’§û¢ÁaÙ3DÓá¬*(Yªå`ZT#ªZ¢xW-AÉ»jÑ3ت-8½t8õîà8’9vögÔŒÃcßÉ[‘Ùfíˆ$9¶ET–‘+jÆáÉÚÉå Íä°’$‡QöirDGçAM‹-eKŽ(W¤vÈ’Cj‡,8$’í(ÊÉaÁ¡-Q®ìêλº3š0¶*9¢Äª;OpXug”+§ºóÇ©îŒ&¯Sˆ¯S8ÁáÕQ®VÃM_…À7ožÞ=Ÿž‡‡ð9Þ?=«’O?ýõåß_~ûòö-Ò¨-&½´ÝK;4ëI°žëI°žëI8= §’áô$œž”Ó”à= Þ”à= n’VïûïæýRwC|3êe±¨âûîç-€à~ ظ” n‰õb_çÂ]p¯€ààÒ(@÷ áê Ü û×§Ÿ_>úá㻿½/þ|ùüº’ÞÚ”Lé&r7Q»‰ÖMìŠY]1«+fuŬ®˜ÕC]1ÔC]1″É>QtŸž˜d À`žØi ¦š21Ø f Áx°1á Ü!§€NÌ9 “Q@0í l
Источник
Визначити сутність понять інноваційний процес та інноваційна діяльність. Охарактеризувати різновиди та визначити складові інноваційної діяльності. Розглянути основні етапи інноваційного процесу як на макрорівні так і на мікрорівні. З’ясувати основні особливості фундаментальної наукової діяльності, прикладних науково-дослідних розробок, проектно-конструкторських і науково-технічних робіт, виробничої інноваційної діяльності та визначити чим вони відрізняються. Оцінити фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на інноваційну діяльність організації. Визначити учасників інноваційною діяльності. Розглянути технологію управління інноваціями. Визначити сферу інноваційної діяльності. Розглянути ринковий механізм інноваційної діяльності.
Семінар №3
«Державна підтримка інноваційних процесів»
Ключові терміни і поняття:
Інноваційний процес,інноваційна інфраструктура,елементи інноваційної
інфраструктури, функції інноваційної інфраструктури.
Контрольні питання
1. Мета, принципи і методи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні і світі.
2. Форми підтримки інноваційної діяльності .
3. Інноваційна інфраструктура, її елементи та функції.
4. Інноваційний етап розвитку України у стратегії економічних трансформацій.
5. Проблеми інноваційного розвитку в Україні.
Проблемні питання
1. Роль держави у забезпеченні інноваційних процесів.
2. Інновації як фактор економічного зростання.
3. Модель інноваційної діяльності в економіці.
4. Значення інноваційної діяльності для формування сучасної моделі економічного зростання національної економіки України.
5. Ринкові механізми у галузі наукової та науково-технічної діяльності.
6. Способи державного впливу на ефективність інноваційних процесів.
7. Основні завдання інноваційної політики держави.
8. Методи державної підтримки інноваційної діяльності.
9. Вплив державних, приватних і громадських структур на інноваційний розвиток України.
10. Національна інноваційна система та необхідність розробки державної стратегії інноваційного розвитку.
11. Основні проблеми інноваційного розвитку в Україні та їхній вплив на розвиток суспільства.
12. Особливості інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах.
Література
1,2,3,4,5,6
Методичні рекомендації
Визначити роль держави у забезпеченні інноваційних процесів. Розглянути інновації як фактор економічного зростання. Охарактеризувати модель інноваційної діяльності в економіці. Розкрити значення інноваційної діяльності для формування сучасної моделі економічного зростання національної економіки України. Розглянути ринкові механізми у галузі наукової та науково-технічної діяльності. Визначити способи державного впливу на ефективність інноваційних процесів. Розкрити основні завдання інноваційної політики держави. Описати основні методи державної підтримки інноваційної діяльності. Визначити вплив державних, приватних і громадських структур на інноваційний розвиток України. Розглянути національну інноваційну систему та визначити необхідність розробки державної стратегії інноваційного розвитку. Визначити основні проблеми інноваційного розвитку в Україні та пояснити їхній вплив на розвиток суспільства. Розглянути особливості інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах.
Семінар№4
«Організаційні форми інноваційної діяльності»
Ключові терміни і поняття:
Організаційні структури управління, технопарк, технополіс, інкубатор інновацій, інноваційні венчурні фонди, виробнича кооперація, технологічна кооперація.
Контрольні питання
1. Типи організаційних структур управління інноваційним процесом.
2. Управління науково-дослідними і конструкторськими роботами на підприємстві.
3. Науково – технічне співробітництво.
4. Основні форми інтеграції науки і виробництва.
Проблемні питання
- Принципи організації інноваційних процесів за циклом «дослідження – виробництво – дифузія – комерціалізація».
- Види наукових, проектних та інноваційних організацій. Роль академічного та освітянського секторів.
- Зміст понять «технопарк», «технополіси», «інкубатор інновацій».
- Організація виконання НДДКР і інформаційне забезпечення інноваційних процесів.
- Організація впровадження й трансферту наукових інновацій.
- Малий інноваційний бізнес, життєвий цикл і тенденції розвитку.
- Особливості менеджменту в наукових організаціях і малих інноваційних підприємствах.
- Інноваційні венчурні фонди.
- Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності.
- Науково-технічне співробітництво. Форми інтеграції науки і виробництва.
- Конкуренція та кооперація в галузі сучасних інноваційних технологій.
- Види виробничої та технологічної кооперації.
Література
1,2,3,4,5,6
Методичні рекомендації
Розглянути принципи організації інноваційних процесів за циклом «дослідження – виробництво – дифузія – комерціалізація». Визначити види наукових, проектних та інноваційних організацій. Надати визначення змісту понять технопарк, технополіси, інкубатор інновацій. Визначити процес організації виконання НДДКР і інформаційне забезпечення інноваційних процесів. Дати характеристику організації впровадження й трансферту наукових інновацій. Дати визначення малому інноваційному бізнесу, життєвому циклу і визначити основні тенденції його розвитку. Розглянути особливості менеджменту в наукових організаціях і малих інноваційних підприємствах. Розглянути принцип роботи інноваційних венчурних фондів. Визначити роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності. Дати характеристику науково-технічному співробітництву. Визначити форми інтеграції науки і виробництва. Розглянути конкуренцію та кооперацію в галузі сучасних інноваційних технологій. Дати характеристику видів виробничої та технологічної кооперації.
Семінар №5
«Управління інноваційним розвитком організації»
Ключові терміни і поняття:
Мотивація, планування інновацій, інтелектуальна власність,стратегічне управління, наукоємність продукції, стратегія нововведень, комутанти, віоленти, пацієнти, експелеренти.
Контрольні питання
1. Аналіз інноваційних можливостей організації.
2. Мотивація працівників до інновації.
3. Система планування інновацій, сутність і основні види.
4. Класифікація підприємств щодо ставлення до інновацій.
5. Захист інтелектуальної власності.
6. Функції і роль інноваційних менеджерів.
Проблемні питання
1. Стратегічне управління інноваційним розвитком організації.
2. Стратегія нововведень і їхня класифікація.
3. Чинники чутливості організацій до нововведень.
4. Взаємозумовленість інноваційної політики та стратегії нововведень організації. Особливості розроблення, впровадження та реалізації стратегії нововведень.
5. Планування інноваційної діяльності.
6. Продуктово-тематичне, техніко-економічне, оперативно-календарне планування інновацій.
7. Вплив структури управління на інноваційні можливості організації.
8. Принципи формування інноваційної стратегії.
9. Управління витратами в інноваційній діяльності.
10. Основні категорії підприємств щодо ставлення до інновацій: експелеренти, комутанти, віоленти, патієнти.
11. Узгодження організаційної структури управління із стратегією нововведень.
12. Мотиваційний механізм інноваційної діяльності та основні методи мотивації.
13. Форми та методи стимулювання інноваційної діяльності.
14. Організаційно-економічні форми стимулювання інноваційної активності працівників.
15. Основні типи захисту інтелектуальної власності.
16. Вдосконалення і розвиток чинного законодавства в патентно-ліцензійній сфері.
17. Загальні функції і повноваження інноваційних менеджерів.
18. Основні вимоги до професійної компетенції інноваційних менеджерів.
19. Правила організації інноваційного менеджменту на підприємстві.
Література
1,2,3,4,5,6
Источник